Комусь же заносять…

Кілька днів тому наш нетонучий голова МВС “на голубом глазу” намагався заспокоїти  президента і обіцяв, що він оперативно “розбереться з ситуацією”, коли під носом у поліції кілька десятків озброєних молодиків влаштували натуральну війну за контроль над маршрутами перевезень у Броварах. Мовляв, це ні разу не його вина, але він зробить усе, аби подібного не повторилося. Не встиг головний він закінчити, як бабахнуло на митниці, де обурені перевізники звинуватили чиновників у поборах…

Чомусь відразу згадалося, як так само не змигнувши оком міністр ще у 2015 році обіцяв розібратися “до четверга” з нелегальним гральним бізнесом. І потім видавав наступні подібні обіцянки регулярно, навіть не згадуючи попередні. А в грудні 2019, коли президент дав команду прибрати з вулиць гральні салони –  наш міністр безапеляційно оголосив на всю країну, що ось тепер вже – точно нелегальній ігорці – повний капут.

Капут вийшов якийсь дивний – щомісяця в кожному з регіонів країни викривають по декілька працюючих гральних залів. Часом працюючих прямо під носом у поліції. Все це наштовхує на думку, що уся от боротьба з різними нелегальними проявами – звичайна показуха. При цьому експерти вважають, що наслідки таких показушних дій можуть бути дуже й дуже  печальними для країни.

Так, колишній екс-депутат Київради, блогер Олексій Давиденко не виключає: “Наступного разу розборки з вогнепалом можуть проходити не в Броварах, а під стінами Верховної Ради”.

“Вони кажуть: “У нас немає грошей на підтримку економіки в кризу”, “Ми не можемо доплачувати безробітним”, “У нас немає можливості робити пільги бізнесу”. Але маршрути приміських автобусів на сотні мільйонів гривень – вирішують на збройних розборках, а не на відкритих і прозорих тендерах. Ось тобі на доплати лікарям. Кому заносять? Але бурштин як добували в обхід бюджету, так і добувають. Ось тобі на виплати безробітним. Кому заносять? Але фірми по доставці вантажів без оформлення продовжують в обхід митниці возити, що хочеш. А це сотні мільйонів гривень, не оплачених в бюджет. Ось тобі на підтримку підприємців. Кому заносять? Але гральний бізнес що не був легалізований, так до сих пір і не платить нічого. А моєму синові в Ютюб кожні п’ять хвилин йде реклама Космолота і Паріматч. Ось тобі на медицину. Кому заносять?”, – задається питанням  Давиденко.

І от тут виникає питання: якщо, маючи прямий наказ президента прикрити нелегальні азартні клуби, маючи для цього усі важелі – інституційні у вигляді розпоряджень Кабміну, оперативні у вигляді армії силовиків, влада до сих пір не може просто взяти й остаточно з ними розібратися, то як вона може гарантувати, що після голосування в Раді ми з вами не отримаємо ту саму нелегальну ігорку, але вже під дахом закону? І тоді – де гарантії, що гроші з  азартного бізнесу, про які кричать деякі “експерти” підуть у бюджет держави, а не в чиїсь кишені, якщо ніхто і не намагається реально боротися з нелегальними схемами та оборудками, а відбувається лише імітація такої боротьби?

“Я не вірю, що маючи абсолютну владу, свою Верховну Раду, свій Кабмін, своїх губернаторів і своїх силовиків не можна навести порядок з видобутком, з податковою, з митницею, з ігоркою. Значить – несуть на самий верх. Ми тупо ходимо по колу і з кожним колом стає все гірше і гірше”, – вважає Давиденко.

І, на жаль, його висновок надто схожий на правду.